Сушена шавлія виявилася одним із найбагатших рослинних джерел вітаміну K, необхідного для нормального згортання крові та здоров’я кісток. У 100 грамах цієї ароматної приправи міститься близько 1714 мкг вітаміну, що перевищує відповідні показники шпинату та капусти кейл.
Шавлію давно використовують у кулінарії завдяки насиченому аромату та характерному смаку. Однак висушене листя цієї рослини також містить вітаміни, мінерали та рослинні сполуки з антиоксидантними властивостями.
Особливу увагу привертає високий вміст вітаміну K, який бере участь у процесах згортання крові. Крім того, він необхідний для нормального обміну речовин у кістковій тканині.
За концентрацією цього вітаміну на 100 грамів сушена шавлія випереджає чимало популярних зелених овочів. Проте важливо враховувати, що спеції зазвичай споживають невеликими порціями, тому фактична кількість отриманого вітаміну буде значно меншою.
Окрім вітаміну K, шавлія містить чимало мінеральних речовин. Зокрема, у 100 грамах висушеного листя налічується приблизно 1652 мг кальцію, який відіграє важливу роль у підтриманні міцності кісток.
Вміст магнію становить близько 428 мг, а калію — 1070 мг на 100 грамів. Ці мінерали необхідні для нормальної роботи м’язів, нервової системи та підтримання фізіологічних процесів в організмі.
Ще одним цінним компонентом є залізо, якого у 100 грамах сушеної шавлії приблизно 28,1 мг. Воно бере участь у транспортуванні кисню кров’ю та необхідне для утворення гемоглобіну.
Рослина також містить клітковину та поліфеноли, серед яких особливе місце посідає розмаринова кислота. Ці сполуки відомі своїми антиоксидантними властивостями.
У традиційному використанні настій шавлії застосовують для полоскання ротової порожнини та горла. Його використовують для полегшення незначного подразнення слизових оболонок.
Також шавлію традиційно вживають при легких розладах травлення. Водночас використання рослини з лікувальною метою потребує обережності та не замінює медичної допомоги.
У кулінарії сушене листя можна додавати до м’ясних і рибних страв, супів, соусів та овочів. Завдяки інтенсивному аромату зазвичай достатньо невеликої дрібки або приблизно 0,5–1 грама спеції.
Шавлію також використовують для приготування трав’яного настою. Для цього сушене листя заливають гарячою водою та настоюють під кришкою відповідно до рекомендацій на упаковці.
Проте вживати шавлію у великих кількостях не рекомендується. Рослина містить туйон — речовину, яка за надмірного надходження в організм може чинити токсичну дію на нервову систему.
Особливо небезпечним може бути внутрішнє вживання ефірної олії шавлії. Через високу концентрацію активних компонентів її не слід використовувати як харчову добавку чи домашній лікувальний засіб.
Обережність потрібна вагітним жінкам і матерям, які годують грудьми. Шавлія може впливати на лактацію, тому її регулярне застосування у вигляді концентрованих настоїв небажане без консультації фахівця.
Людям з епілепсією або схильністю до судом також варто уникати великих доз шавлії. Це пов’язано з потенційною нейротоксичною дією туйону.
Тим, хто має хронічні захворювання або постійно приймає ліки, перед використанням шавлії з лікувальною метою рекомендують порадитися з лікарем чи фармацевтом. Невеликі кулінарні кількості сушеної приправи зазвичай безпечні для здорових дорослих, однак тривалого вживання великих обсягів настою та ефірної олії слід уникати.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover