Деякі популярні способи покращення сну не лише не допомагають висипатися, а й можуть становити небезпеку для здоров’я. Науковці розвінчали чотири поширені міфи про нічний відпочинок і пояснили, чому постійна денна сонливість іноді сигналізує про серйозні порушення.
У соціальних мережах поширюється дедалі більше порад щодо покращення сну. Люди експериментують із заклеюванням рота на ніч, важкими ковдрами, білим шумом та іншими способами, які нібито допомагають швидше засинати й краще відпочивати.
Однак наукові дослідження не підтверджують ефективності всіх цих методів. Деякі популярні переконання про сон можуть навіть заважати людям помічати справжні проблеми зі здоров’ям.
Перший міф — людині достатньо кількох годин сну. Дійсно, існують люди, які здатні повноцінно відпочивати за значно коротший час, ніж більшість населення. Проте така особливість пов’язана з рідкісними генетичними варіантами.
За оцінками дослідників, природна здатність висипатися за короткий час притаманна лише 1–3% людей. Для решти регулярне недосипання може мати негативні наслідки.
Зокрема, постійне скорочення тривалості нічного відпочинку здатне погіршувати пам’ять, увагу та інші когнітивні функції. Також недостатня кількість сну пов’язана з підвищенням довгострокових ризиків для здоров’я.
Другий міф — ідеального сну можна досягти за допомогою модних хитрощів. У соціальних мережах набирає популярності явище sleepmaxxing, яке передбачає використання різноманітних способів для максимального покращення нічного відпочинку.
Серед таких методів — заклеювання рота спеціальною стрічкою, використання важких ковдр і засинання під білий шум. Проте ефективність подібних практик не завжди підтверджена науковими доказами.
Особливе занепокоєння викликає заклеювання рота на ніч. Така практика може бути небезпечною для людей із закладеністю носа, алергічними захворюваннями або порушеннями дихання під час сну.
Водночас інші популярні способи не гарантують покращення відпочинку. Науковці радять не сприймати поради із соціальних мереж як універсальне рішення проблем зі сном.
Третій міф — для якісного сну достатньо правильних вечірніх ритуалів. Насправді на нічний відпочинок впливає поведінка людини протягом усього дня, а не лише підготовка до засинання.
Одним із важливих чинників є природне ранкове світло. Воно допомагає організму регулювати циркадні ритми — внутрішній біологічний годинник, який визначає періоди активності та відпочинку.
Не менш важливою є регулярна фізична активність. Дослідження показують, що фізичні вправи можуть збільшувати загальну тривалість сну та зменшувати кількість нічних пробуджень.
Також фахівці рекомендують обмежувати вживання алкоголю та уникати кофеїну в другій половині дня. Важливе значення має стабільний режим, за якого людина лягає спати й прокидається приблизно в однаковий час.
Четвертий міф — постійна сонливість удень є звичайною втомою. Науковці наголошують, що ці два стани не варто плутати, оскільки вони можуть мати різне походження.
Звичайна втома виникає з багатьох причин, тоді як надмірна денна сонливість іноді свідчить про порушення нічного відпочинку. Одним із таких станів є апное сну.
Під час апное в людини періодично порушується дихання уві сні. За оцінками дослідників, із цим розладом може стикатися приблизно кожен восьмий житель планети.
Серед можливих ознак апное — гучне хропіння, часті нічні пробудження та постійне бажання спати вдень. Такі симптоми не слід автоматично пояснювати віком, напруженою роботою або звичайним перевантаженням.
Для покращення якості сну науковці рекомендують дотримуватися постійного розпорядку дня, регулярно займатися фізичною активністю та частіше перебувати на природному світлі вранці.
Окрему увагу фахівці радять приділяти комфортним умовам у спальні, зокрема вибору зручного матраца. Важливу роль також відіграють повсякденні звички, які впливають на якість нічного відпочинку.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
