Українські підприємці можуть отримати штраф за неоформлену працю навіть тоді, коли в магазині, кав’ярні чи пекарні їм допомагають найближчі родичі. Якщо дружина, чоловік або інший член сім’ї фактично виконує обов’язки найманого працівника, родинні зв’язки не звільняють ФОП від необхідності оформити трудові відносини.
У сімейному бізнесі родичі нерідко працюють разом без офіційного оформлення. Вони обслуговують покупців, приймають замовлення, ведуть облік товарів або займаються закупівлями.
Підприємці можуть вважати таку участь звичайною допомогою близьких людей, особливо якщо за неї не виплачують зарплату. Однак трудове законодавство не передбачає автоматичного звільнення від обов’язків роботодавця через сімейні стосунки.
Головне значення має те, яку саме роботу виконує родич і на яких умовах. Якщо людина фактично працює як найманий працівник, її необхідно оформити відповідно до вимог Кодексу законів про працю України.
Стаття 24 КЗпП передбачає, що працівника можна допустити до виконання обов’язків лише після належного оформлення трудових відносин. Для цього потрібно укласти трудовий договір, видати відповідний наказ чи розпорядження та повідомити уповноважений державний орган.
Ці правила стосуються всіх найманих працівників незалежно від того, чи перебувають вони в родинних стосунках із власником бізнесу. Навіть домовленість про безоплатну допомогу сама по собі не усуває необхідності належного оформлення фактичної найманої праці.
Водночас законодавство не вимагає оформлювати будь-яку участь родича у сімейній справі виключно через трудовий договір. Правова форма залежить від реального характеру співпраці.
Наприклад, член сім’ї може вести власну підприємницьку діяльність або бути учасником спільного бізнесу. Також допускається укладення цивільно-правових договорів на виконання конкретних робіт чи надання послуг.
Такі відносини регулюють, зокрема, статті 837 і 901 Цивільного кодексу України. Однак цивільно-правова угода повинна відповідати фактичному змісту роботи.
Якщо людина регулярно виконує обов’язки найманого працівника, формальне оформлення договору про надання послуг не обов’язково захистить підприємця від претензій контролюючих органів.
Для родичів, які працюють за трудовим договором, можна встановити неповний робочий час. Таку можливість передбачає стаття 56 Кодексу законів про працю.
Це дозволяє оформити зайнятість людини, яка допомагає у сімейному бізнесі лише частину дня або працює за погодженим графіком. При цьому трудові відносини повинні бути оформлені належним чином.
Якщо під час перевірки інспектори встановлять факт використання неоформленої найманої праці, підприємцю може загрожувати фінансова відповідальність. Відповідні санкції передбачає стаття 265 КЗпП.
Крім того, стаття 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за порушення трудового законодавства. Конкретні наслідки залежать від обставин порушення та чинних законодавчих умов.
Окремі особливості застосування санкцій діють у період воєнного стану. Тому сам факт виявлення родича на робочому місці не означає автоматичного накладення штрафу без з’ясування характеру його діяльності.
Наслідки неоформленої роботи можуть торкнутися і самого працівника. Якщо за період зайнятості не сплачувалися належні страхові внески, це може вплинути на зарахування страхового стажу.
Відсутність документального підтвердження роботи та заробітку також ускладнює захист трудових прав. Зокрема, можуть виникати труднощі з підтвердженням періоду зайнятості.
Показовий випадок стався у 2019 році на Кіровоградщині. Під час перевірки магазину інспектор праці побачив за прилавком дружину підприємця, з якою не було укладено трудового договору.
Власник магазину пояснив, що жінка не працювала продавчинею, а лише відчинила приміщення, щоб узяти продукти для домашніх потреб. Саме ці обставини стали предметом перевірки щодо можливого використання неоформленої праці.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
