Українські військові почали активніше використовувати наземних роботів із гранатометами для ударів по російських позиціях без безпосередньої участі піхоти. Один із таких комплексів здатний стріляти на відстань до 1,5 кілометра, тоді як оператор може керувати машиною за десятки кілометрів від поля бою.
Українська армія розширює застосування наземних роботизованих комплексів, поступово перетворюючи їх із допоміжної техніки на повноцінні бойові системи. Машини, які раніше переважно перевозили боєприпаси та евакуювали поранених, тепер дедалі частіше отримують озброєння для ураження противника.
Одним із перспективних напрямів стало встановлення гранатометів на дистанційно керовані платформи. Такі комплекси дозволяють наближати вогневі засоби до російських позицій, залишаючи українських операторів на безпечнішій відстані.
Зміни пов’язані з новими умовами ведення війни, коли значні ділянки фронту перебувають під постійним спостереженням безпілотників. Через високу концентрацію дронів пересування піхоти та бойової техніки стало значно небезпечнішим.
Військові дедалі частіше діють невеликими групами та утримують розосереджені позиції замість суцільних окопних ліній. За таких умов роботизовані платформи можуть виконувати завдання, для яких раніше доводилося відправляти людей безпосередньо до противника.
Особливу роль відіграє розширення так званих кіл-зон — територій, насичених ударними та розвідувальними безпілотниками. Перебування на цих ділянках пов’язане з високим ризиком, тому українські підрозділи прагнуть максимально скоротити необхідність фізичної присутності військових.
Навіщо бойовим роботам гранатомети
Директор із досліджень і розробок української оборонної компанії DevDroid Олег Федоришин пояснив, що гранатомети мають важливу перевагу перед кулеметами. Для ураження деяких цілей не обов’язково бачити противника безпосередньо.
Кулемет переважно потребує прямої видимості цілі, тоді як гранатометне озброєння дозволяє атакувати противника, який перебуває за укриттям. Це особливо важливо під час боротьби з російськими військовими на підготовлених оборонних позиціях.
Звичайні переносні гранатомети можуть мати дальність стрільби в кілька сотень метрів залежно від моделі. Однак встановлення відповідного озброєння на роботизовану платформу дозволяє дистанційно виконувати бойове завдання, не наближаючи оператора до противника.
Робот TW-40 може проїхати до 70 кілометрів
Одним із прикладів нового озброєння став наземний роботизований комплекс TW-40, розроблений компанією DevDroid. Машина може пересуватися дорогами з твердим покриттям на відстань до 70 кілометрів.
На бездоріжжі заявлений запас ходу комплексу становить до 50 кілометрів. Це дозволяє використовувати платформу на ділянках, де звичайне пересування військових супроводжується підвищеною небезпекою.
Встановлений на TW-40 гранатомет має дальність стрільби до 1,5 кілометра. При цьому оператор роботизованої системи може перебувати за десятки кілометрів від машини.
Таке розділення між бойовою платформою та людиною, яка нею керує, дозволяє зменшувати ризики для військовослужбовців. Безпосередньо до небезпечної ділянки висувається робот, а не піхотинець із гранатометом.
Гранатометні роботи вже застосовували в операції «Вівальді»
Українські військові мають практичний досвід використання подібних систем у бойових умовах. У вересні Третій армійський корпус повідомив про застосування роботів із гранатометами під час операції «Вівальді».
За інформацією корпусу, роботизовані комплекси використовували для знищення російських позицій. Військові охарактеризували такий підхід як нову тактику бойових дій.
Водночас гранатомети — не єдине озброєння, яке встановлюють на наземні платформи. Українські роботизовані комплекси також можуть оснащувати ручними протитанковими гранатометами та великокаліберними кулеметами M2 Browning.
Застосування різних видів озброєння дозволяє створювати роботизовані системи для виконання різних бойових завдань. Окремі машини можуть забезпечувати вогневе ураження, тоді як інші підтримують їх кулеметним вогнем.
Українська армія хоче віддалити військових від лінії фронту
Керівник підрозділу роботизованих систем батальйону «Вовки Да Вінчі» Олександр Ябчанка наголосив, що головним пріоритетом залишається збереження особового складу. Саме тому військові намагаються збільшувати відстань між людьми та найнебезпечнішими ділянками бойових дій.
За його словами, українська армія прагне розміщувати бійців якомога далі від лінії зіткнення та районів із високою концентрацією ударних дронів. Наземні роботизовані системи допомагають виконувати частину бойових завдань без постійної присутності піхоти на передових позиціях.
Подібний підхід використовує й українська компанія Frontline Robotics, яка розробляє дистанційно керовану бойову станцію Buria. Вона призначена для ведення вогню з гранатометів та іншого озброєння без безпосередньої присутності оператора біля установки.
Раніше українські військові розміщували такі бойові станції на заздалегідь підготовлених позиціях. Вони використовувалися для стримування просування російських підрозділів.
Однак ситуація змінилася через дедалі більшу кількість безпілотників над полем бою. Як пояснив директор із розвитку бізнесу Frontline Robotics Микита Рожков, тепер бойові станції встановлюють на мобільні наземні роботи.
Це дозволяє переміщувати озброєння ближче до російських позицій без необхідності відправляти туди військовослужбовців. Роботизована платформа отримує можливість виконувати завдання, які раніше вимагали присутності людини.
Наземні роботи працюють разом із повітряними дронами
Олег Федоришин зазначив, що найбільшу ефективність гранатометні роботи можуть демонструвати у взаємодії з іншими безпілотними системами. Зокрема, їх можуть підтримувати наземні комплекси з кулеметами та розвідувальні дрони.
Повітряні безпілотники допомагають виявляти цілі й коригувати вогонь, тоді як наземні машини виконують ударні завдання. Така взаємодія дозволяє поєднувати різні можливості роботизованих платформ.
За словами Ябчанки, наземні роботизовані комплекси вже використовує значна кількість українських підрозділів. Їхнє застосування поступово стає звичайною практикою на різних ділянках лінії зіткнення.
Frontline Robotics також планує розширювати асортимент роботизованих бойових систем. Микита Рожков пояснив, що компанія прагне створювати різні рішення для виведення військовослужбовців із небезпечних районів, зокрема системи, здатні допомагати утримувати оборонні позиції за допомогою роботів.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
