Відтінок, який добре виглядає на маленькому зразку, після фарбування всієї кімнати може виявитися занадто темним, холодним або конфліктувати з меблями. Щоб уникнути цього, дизайнери радять підбирати не один колір, а всю палітру приміщення за правилом 60–30–10.
Принцип передбачає, що приблизно 60% простору займає основний колір, 30% — додатковий, а ще 10% припадають на акцентний відтінок.
Найчастіше основним кольором стають стіни, оскільки вони займають найбільшу видиму площу. Разом із ними до цієї ж гами можуть входити інші великі поверхні та предмети близького кольору.
Додатковий відтінок має відрізнятися від основного, але не конфліктувати з ним. Його можна повторити в дивані, шторах, килимі, кріслах, кухонних фасадах або на акцентній стіні.
Найменшу частку відводять акцентному кольору. Його використовують у подушках, вазах, картинах, пледах, світильниках та іншому декорі.
Наприклад, основу можна побудувати на світло-бежевому, додатковим зробити оливковий, а теракотовий залишити для дрібних деталей.
При цьому співвідношення 60–30–10 не потрібно вираховувати буквально. Йдеться про візуальний баланс, у якому один колір явно домінує, другий підтримує його, а третій з’являється лише точково.
Якщо кімната вже обставлена, починати варто не з фарби, а з речей, які залишаться після ремонту. Підлога, диван, шафи, фасади та килим уже формують частину майбутньої палітри.
Основний колір стін не обов’язково має бути білим, бежевим або сірим. Ним може стати зелений, блакитний, теракотовий або навіть темний відтінок, якщо він добре поєднується з рештою інтер’єру.
Остаточний вигляд кольору значною мірою залежить від освітлення. У кімнатах із північними вікнами сильніше проявляються холодні сині, зелені та сірі нюанси, тоді як тепле сонячне світло підкреслює кремові, жовтуваті й червонуваті відтінки.
Важливим є й підтон фарби. Два майже однакові сірі кольори можуть мати синювату, зеленувату або теплу бежеву основу й через це по-різному виглядати поруч із меблями та підлогою.
Перед фарбуванням краще перевірити кілька близьких відтінків безпосередньо в кімнаті. Зразки варто оцінити вранці, вдень, увечері та при штучному освітленні, розмістивши їх поруч із великими предметами, які залишаться в інтер’єрі.
Правило 60–30–10 можна змінювати під конкретну кімнату або використовувати навіть у монохромній палітрі, розподіливши між собою світлий, середній і темний відтінки одного кольору.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover